Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 914/2587/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргуЛьвівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014та на рішеннягосподарського суду Львівської області від 18.11.2013у справі№ 914/2587/13 господарського суду Львівської областіза позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" Львівської міської ради до1. Приватного підприємства "Нива-В.Ш"; 2. Управління державної виконавчої служи Головного управління юстиції у Львівській області;за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Львівської міської ради; 2. Виконавчого комітету Львівської міської ради;за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц-Транс"; 3. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4;провизнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію майна з прилюдних торгів, свідоцтва про право власності (про придбання майна з прилюдних торгів)в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача 1 повідомлений, але не з'явився; - відповідача 2 повідомлений, але не з'явився; - Львівської міської ради Попович Я.Д., Балюєв С.В.; - Виконавчого комітету Львівської міської ради Попович Я.Д.; - Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт повідомлений, але не з'явився; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц-Транс" Максимів Р.Й.; - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 повідомлений, але не з'явився;Розпорядженням секретаря першої судової палати від 24.06.2014 №02-05/242 сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Гольцова Л.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.11.2013 у справі №914/2587/13 (судді: Щигельська О.І., Мороз Н.В., Матвіїв Р.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 (судді: Матущак О.І., Скрипчук О.С., Юрченко Я.О.), відмовлено Львівському міському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго" Львівської міської ради (надалі позивач) у задоволенні позову до Приватного підприємства "Нива-В.Ш" (надалі відповідач 1/ ПП "Нива-В.Ш" та до Управління державної виконавчої служи Головного управління юстиції у Львівській області (надалі відповідач 2/управління ДВС), за участю третіх осіб у справі - Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради та Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт, Товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц-Транс", Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію майна з прилюдних торгів, свідоцтва про право власності (про придбання майна з прилюдних торгів).

Львівська міська рада та Виконавчий комітет Львівської міської ради, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

ТОВ "Шольц-Транс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти їх доводів, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію майна з прилюдних торгів, свідоцтва про право власності (про придбання майна з прилюдних торгів).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на порушення п.п. 3.5. та 3.10. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999, під час проведення спірних торгів та ч.ч. 6 та 11 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Суди попередніх інстанцій не погодилися із такими доводами позивача, та відмовили у позові. При цьому керувалися положеннями Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999, ст.ст. 1, 35 ГПК України, ст. 125 Земельного кодексу України.

Вищий господарський суд України не вбачає підстав не погодитися із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.06.2010 Львівською філією ПП "Нива-В.Ш." проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, належного Львівському ремонтно-будівельному підприємству механізації робіт на праві власності, а саме: приміщення диспетчерської АЗС, загальною площею 6,1 м кв., приміщення котельні, загальною площею 335,2 м. кв., приміщення диспетчерської, загальною площею 40,8 м. кв., приміщення майстерні, загальною площею 88,3 м. кв., приміщення столярного цеху, загальною площею 46,7 м. кв., приміщення цеху, загальною площею 121,3 м. кв., приміщення гаражів, загальною площею 218,8 м. кв., приміщення побутові, загальною площею 218,9 м. кв., адміністративний будинок, загальною площею 208,3 м. кв.

Результати вказаних прилюдних торгів оформлено протоколом від 18.06.2010 № 1410093н-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна і затверджено директором Львівської філії ПП "Нива-В.Ш."; переможцем торгів оголошено ТОВ "Шольц-Транс" з ціною продажу - 2 205 000 грн.

На підставі вказаного вище протоколу, державним виконавцем складено акт від 12.07.2010 про реалізацію майна з прилюдних торгів, що затверджений начальником підрозділу примусового виконання рішень відділу державно виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області.

03.08.2010 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 ТОВ "Шольц-Транс" видано свідоцтво про право власності, що зареєстроване в реєстрі прав за № 2069.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.02.2013 у справі №5015/5531/12 за позовом першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до відповідачів: управління ДВС головного управління юстиції у Львівській області; ПП "Нива-В.Ш."; за участю третьої особи яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивачів: виконавчого комітету Львівської міської ради; третіх осіб на стороні відповідачів: Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт; ТзОВ "Штольц-Транс"; приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу - ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів від 18.06.2010 та акту державного виконавця про реалізацію майна з прилюдних торгів від 12.07.2010, у позові відмовлено; вказане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2013.

Як вірно зазначили суди, фактично предмет спору у зазначеній вище справі і у даній справі є тотожний, проте підстави дещо різні, тому провадження у даній справі не підлягає припиненню на підставі п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідності до ст. 35 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття судових рішень у даній справі) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з редакцією вказаної норми на момент перегляду прийнятих у даній справі судових рішень у касаційному порядку, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За результатами дослідження судових рішень у справі №5015/5531/12, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про те, що у даному разі не потребують доказування встановлені у вказаній справі факти, а саме: рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.08.2004 № 780 "Про передачу з балансу на баланс інженерних об'єктів м. Львова" зобов'язано Львівське комунальне ремонтно-будівельне підприємство механізації робіт безоплатно передати з балансу підприємства на баланс Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" котельню на вул. Квітовій, 10, залишковою балансовою вартістю 32 824,18 грн.

Факт передачі вказаного майна на баланс Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 04.02.2005.

Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 15.09.2006 № 1288 "Про оформлення права комунальної власності на будівлі на вул. Квітовій, 10 у м. Львові" вирішено оформити за Львівським комунальним ремонтно-будівельним підприємством механізації робіт право комунальної власності майно, у якого перебувають у повному господарському віданні на вул. Квітовій, 10 у м. Львові наступні будівлі: під літерою "Л-1" диспетчерська АЗС, загальною площею 6,1 м. кв., приміщення гаражів під літерою "Р-1", загальною площею 218,8 м. кв., побутове приміщення під літерою під літерою "П-2", загальною площею 218,9 м. кв., адміністративний будинок під літерою "А-2", загальною площею 208,3 м. кв., приміщення столярного цеху під літерою "О-1", загальною площею 46,7 м. кв., приміщення котельні під літерою "М-2", загальною площею 335,2 м. кв., приміщення диспетчерської під літерою "К-1", загальною площею 40,8 м. кв., приміщення майстерні під літерою "Е-1", загальною площею 88,3 м. кв., приміщення цеху під літерою "А-1", загальною площею 121,3 м. кв.

15.09.2006 на підставі вказаного розпорядження Львівському комунальному ремонтно-будівельному підприємству механізації робіт видано свідоцтва про право власності (комунальної) на вказані об'єкти (серія ЯЯЯ № 807396, серія ЯЯЯ № 807402, серія ЯЯЯ № 807403, серія ЯЯЯ № 807398, серія ЯЯЯ № 807400, серія ЯЯЯ № 807397, серія ЯЯЯ № 807399, серія ЯЯЯ № 807401, серія ЯЯЯ № 807395).

Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 03.10.2006 №1401 "Про скасування розпоряджень Шевченківської районної адміністрації № 656 від 17.06.2005 та № 1288 від 15.09.2006 року" скасовано розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації від 17.06.2005 № 656 "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Квітовій, 10 в м. Львові" і розпорядження від 15.09.2006 № 1288 "Про оформлення права комунальної власності на будівлі на вул. Квітовій, 10 у м. Львові (п. 1); зобов'язано керівника Львівського комунального ремонтно-будівельного підприємства механізації робіт п. Кравчука Г.І. та управління комунального майна Львівської міської ради повернути отримані оригінали свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на вул. Квітовій, 10 у м. Львові (п. 2).

В той же час, ані перший заступник прокурора м. Львова, подаючи позов у справі №5015/5531/12 в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", ані вказані позивачі не надали суду належних та допустимих доказів припинення, станом на дату проведення спірних прилюдних торгів (18.06.2010), права державної реєстрації господарського відання Львівським комунальним ремонтно-будівельним підприємством механізації робіт об'єктами нерухомого майна по вул. Квітовій 10 у м. Львові. Крім того, позивачі не довели, що станом на дату проведення спірних прилюдних торгів (18.06.2010), нерухоме майно, що знаходиться по вул. Квітовій 10 у м. Львові, було зареєстровано за ними, а не за боржником.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про преюдиціальність вказаних фактів, встановлених судами при розгляді господарської справи №5015/5531/12, для даної справи.

В той же час, як вказувалося вище, в даному спорі дещо інші обставини (підстави) позовних вимог, а саме: порушення відповідачами 1 та 2 п. п. 3.5, 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999.

Так, відповідно до п. 3.5. вказаного положення в редакції, що діяла на час проведення спірних прилюдних торгів, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів опубліковує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, то в інформації додатково зазначаються: розмір площі;місцезнаходження; призначення об'єкта; обмеження на його використання; матеріали стін; процент зносу; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір) (п. 3.10 Тимчасового положення).

При цьому, як вірно зазначили суди, лише відсутність усіх додаткових відомостей передбачених п. 3.10 Тимчасового положення, а саме: наявність чи відсутність обмежень на використання даних об'єктів нерухомості; матеріали стін; процент зносу та відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір) не можуть бути достатніми обставинами для визнання недійсним правочину без зазначення та підтвердження належними доказами обставин, які вплинули на істотні умови такого договору, порушили право сторін договору і т.д.

Таким чином, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що у публікації, про проведення прилюдних торгів на яку посилається позивач, вказано номер телефону для додаткових відомостей про торги та місцезнаходження організатора торгів. Відтак, зацікавлені особи мали можливість дізнатись додаткові відомості про прилюдні торги та майно, що виставлене для реалізації, зателефонувавши або безпосередньо звернувшись до їх організатора, а також всупереч вимог ч.1 ст.1 ГПК України позивачем не наведено доводів, яким чином не зазначення відповідачем у інформаційному повідомленні про торги додаткових відомостей, порушили його права чи охоронювані законом інтереси, при тому, що він не був учасником таких торгів.

Аналогічна правова позиція щодо недотримання спеціалізованою організацією вимог щодо змісту оголошення про прилюдні торги, що не вплинуло на результат торгів, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними; а сама по собі констатація факту порушень спеціалізованою організацією вимог Тимчасового положення не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними, викладена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2011.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновками судів проте, що відсутність інформації та відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення що було предметом прилюдних торгів (її правовий режим та розмір) також не може бути достатньою підставою для визнання торгів недійсними з огляду на таке.

Як встановлено судами, земельна ділянка на вул. Квітова, 10, площею 0,0171 га передана ЛМКП "Львівтеплоенерго" у постійне користування для обслуговування котельні за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі технічної інфраструктури згідно з ухвалою Львівської міської ради №59 від 16.12.2010.

Однак, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, повідомлення про проведення публічних торгів з реалізації нежитлових приміщень по вул.Квітовій, 10 у м.Львові розміщене 02.06.2010, а оскаржувані публічні торги відбулись 18.06.2010, тобто до прийняття Львівською міською радою рішення про передачу цієї земельної ділянки в користування позивачу.

Крім того, як встановлено судами п. 2 зазначеної ухвали Львівської міської ради ЛМКП "Львівтеплоенерго" зобов'язано забезпечити через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовлення Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та зареєструвати його у встановленому порядку.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

В той же час, позивачем не додано до матеріалів справи Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виготовленого та зареєстрованого у встановленому законом порядку, а відтак не підтверджено належними та допустимими доказами обставини виникнення в нього прав землевласника чи землекористувача вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відтак, недодержання цієї вимоги стороною (сторонами) в момент вчинення правочину є, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою його недійсності.

З наведеного суд приходить до висновку, що зазначені позивачем порушення процедури підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна судами попередніх інстанцій правильно надано правову оцінки та зроблено висновки, що вони (порушення) не є тими обставинами, які можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, а недоліки в організації проведення прилюдних торгів не вплинули на результати торгів.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що оцінка та реалізація арештованого нерухомого майна за ціною значно більшою ніж заборгованість боржника за об'єднаним виконавчим провадженням також не може бути достатньою підставою задоволення позовних вимог з огляду на те, що; по-перше, відповідно до приписів ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику; по-друге, відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені ст. 43 вказаного Закону (повернення авансового внеску сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; компенсування витрат державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском; задоволення вимог стягувача та стягнення виконавчого збору у розмірі 10% фактично стягнутої суми; стягнення штрафів, тощо), тобто неможливо здійснити звернення стягнення на заставлене майно у межах заборгованості по кредитному договору.

Виходячи із наведеного вище, колегія суддів не вбачає підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правомірність висновків судів про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 та рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2013 у справі №914/2587/13 та рішення залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

Л.А. Гольцова